запис другий. стадія: перша початкова

Варто пошукати користь від особистих щоденників. Хоча там точно не буде пункту "вилий всю душу незнайомцю з Америки".

Бісить звичка робити все уночі. Чому до цього "все" не входить сон? А слова "я вже зараз бачу тебе студенткою" лякають? А ще бісять люди, для яких семигодинний сон - це "я так втомлююся, не виспалася". Йди повішайся, а не ний  мені, людині, яка спала три години. Або ще: "От станете ви студентами, то думаєте, що буде легко? Там будете спати по шість годин". Та дідько з тією школою!  Валю в університет. Шість годин. Рай.

Лінива дупа - от ким я бачу себе. Навіть зараз, маючи купу нагальних справ, я сиджу і пишу непотрібну нікому дурню. 

Стільки планів - а все ніколи.
Треба почати вивчати усіляки дурнуваті психологічні книги а-ля "як досягти успіху". Може хоч в них розуму наберусь.
І навчуся спілкуватися з людьми.
Спілкування з людьми і я. Кумедно, еге ж?